Перший урок

Тема уроку: УКРАЇНА – ДЕРЖАВА ЄВРОПЕЙСЬКА

Мета: сприяти усвідомленню учнями місця України серед інших країн Європи, допомогти

           зрозуміти важливість Європейського об’єднання, приналежність України до європейської

           сім’ї народів, акцентувати увагу на необхідності розширення знань про Україну як

           можливого члена Євросоюзу, сприяти формуванню нового європейського світогляду

           молоді, розвивати навички творчого мислення учнів шляхом їхнього включення в  

           полеміку, формувати моральні пріоритети, які визначають людину найвищою цінністю.

Обладнання:   глобус,   карта   Європи,   плакат   із   портретами   героїв «Небесної сотні»,

           ілюстрації буднів і свят України, Конституція України, герб, прапор, виставка літератури.

Виходять двоє дітей з глобусом.

Єднає нас, людей, планета, яка у Всесвіті одна,

І той, хто близько чи далеко, тобі мов брат або сестра.

Нам разом на землі цій жити, любить і мріять, будувать, творить,

Щоб зберегти її, ми мусим щось робити, ми мусим діяти-не тільки говорить.

Що можу я? Один – мізерно мало, та разом – сила чимала.

Від кожного залежить, щоб не стала вже завтра гіршою земля.

 Всесвіт, суспільство, людина…Це те, заради чого ми живем і творимо.

Учитель. Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народились, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабуся і дідусь – ваш рід, ваша родина. Родина до родини – то народ. Наш Перший урок пропоную розпочати рядками про Батьківщину – Україну.   Учень декламує вірш «Моя Україна».

Учень.

Моя Україна

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси,

Пісенна моя Україна.

Тепер ще нелегко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

Учитель. Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний ліс слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота, у світлосяйній блакиті, у потоках музики, у віночках чорнобривців. Обнялися голубе небо і зелені голови співучих ялин. Ніжиться під вересневим сонцем наша ненька- Україна. Тепер вона самостійна, незалежна і горда.

Учениця.

Україна впивається щастям від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Мільйони українців устали з колін, відчули себе богатирями духу, викликали у світі захоплення і здивування. Ми заявили про себе як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті, бо зуміли відродитися, воскреснути з попелу, із великої руїни.

Учитель. Революція Гідності – це новий термін, який визначає політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року,  викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Чим була революція для кожного з нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності. Для чого люди вийшли на Майдан? Що їхні сонні душі розбудило?

Учениця. 

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

Її «Європою» ми гордо назвемо,

Бо вона гідна статус такий мати.

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі – від юних до старих –

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

Учитель. Сьогодні ми пройдемо з вами етапами Єврореволюції, згадаємо основні події тих днів. Під час боротьби українського народу проти режиму формувалося громадянське суспільство.

Показ документальної стрічки про події, що відбувалися в країні і на Майдані Незалежності у 2013 році (5 хв.) На фоні стрічки звучить вірш.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду й попрошуся у сон твій тихенько,

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колисковую ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває:

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

Учитель. Ми – українці – свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір.

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання  найвищу ціну власне життя. Тому пропоную вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув, захищаючи незалежність і свободу України.

Ушанування пам’яті загиблих на Майдані і під час АТО хвилиною мовчання.

Але Революція Гідності не завершилася, вона продовжується на Сході нашої країни. Саме завдяки мужності українських військових там, ми зараз можемо спокійно жити тут. Ми віримо в перемогу наших воїнів, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють на Сході України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства. Сьогодні до нас завітали хлопці, які побували в пеклі війни, – учасники антитерористичної операції.

Спілкування учнів із учасниками АТО, випускниками школи.Виступи учасників АТО.

Учитель. Не забуваймо ніколи того, ким ми є, хто наші батьки, де наша батьківщина, яка наша рідна мова. Щоб ми могли завжди з гордістю сказати: «Я - Українець!».

Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. За словами Президента Петра Порошенка, «Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом свободи, і революція 2013 року, Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи».

Учень. Народ мій є,

Народ мій завжди буде,

Ніхто не переможе мій народ!

Народ переміг, перемогла правда і справедливість, Майдан об’єднав нас усіх, дав віру і наснагу, упевненість і гордість. Зараз Україна – одна з найбільших держав Європи з площею 603,7 тис. квадратних кілометрів, населенням більш як 42 млн. чоловік. Вона межує із сімома країнами світу. Наша Вітчизна – центр Європи.

Учень. Протягом багатьох століть поспіль Європа утримувала історичне лідерство. Звідси почалися Великі географічні відкриття, тут зародився капіталізм, відбулася перша революція. Європа – це і територія, на якій відбувалися події двох світових воєн, і приклад об’єднання багатьох держав для спільного вирішення злободенних проблем, це і спільні гроші – євро, це і спільний дім для десятків різних націй та народів, взаємопроникнення культур. У Європі знаходиться 45 незалежних держав.  Загальна  площа  Європи  понад 10 млн. кв. км, населення – більш 700 млн. чол.

Учень-історикознавець. Чи знаєте ви, за яким географічним об’єктом проходить кордон між Європою та Малою Азією?  

Босфор – протока між Європою та Малою Азією, що з’єднує Чорне море з Мармуровим і разом з Дарданелами – із Середземним.  З обох боків протоки розташоване історичне турецьке місто Константинополь, сьогоднішній Стамбул. Стамбул розташований одразу в двох частинах світу – Європі та Азії – і немов з’єднує їх у вічному поцілунку.

Вікторина

1.      Як розшифровується абревіатура ЄС? Європейський союз.

2.      Яка єдина грошова одиниця введена в Європейському Союзі? Євро.

3.      На якому материку знаходиться Європа? Євразія.

4.      В якій країні знаходиться географічний центр Європи? Україна.

5.      Яку країну Європи називають «Країна гейзерів та вулканів»? Ісландія.

6.      Яка країна на європейському континенті найменша? Ватикан.

7.      Яка країна Європи найбільш густонаселена? Монако.

8.      У  якій  країні   Євросоюзу  протікає  найкоротша   у  світі  річка   Аріль (довжина річки – 84 м)? Італія.

9.      Яка гірська вершина Українських Карпат найвища? Гора Говерла.

10.  Який півострів Європи найбільший? Скандинавський півострів.

Географічне лото

Діти отримують 2 набори карток – один із назвами країн, інший – з столицями. Їм необхідно розкласти картки у відповідності один з одним – країна та її столиця. Для полегшення завдання діти можуть отримати карту Європи.

Країни:

1.      Австрія – Відень.

2.      Данія – Копенгаген.

3.      Греція – Афіни.

4.      Італія – Рим.

5.      Швеція – Стокгольм.

6.      Франція – Париж.

7.      Німеччина – Берлін.

8.      Україна – Київ.

Учитель.  

Договір про створення ЄС було підписано в 1992 році в Нідерландах керівниками держав і урядів членів Європейського співтовариства. 1 листопада 1993 року договір набув чинності.

Зараз ЄС об’єднує 28 держав континенту: Австрію, Бельгію, Болгарію, Великобританію, Данію, Грецію, Естонію, Ірландію, Іспанію, Італію, Кіпр, Латвію, Литву, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Польщу, Португалію, Румунію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Францію, ФРН, Хорватію, Чехію, Швецію (показує на карті).

Внутрішня політика ЄС базується на розробці спільної програми діяльності в сільському господарстві, телекомунікації, транспорті, енергетиці, довкіллі.

Зовнішня – на розробці програми зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі, поступовому посиленні своєї міжнародної ролі шляхом проведення в життя спільного зовнішнього курсу та стратегії безпеки.

Учень. Зараз Україна – індустріально-аграрна країна зі значними економічними ресурсами. Частка її національного доходу у світовому виробництві становить більше 2%. За промисловим виробництвом цей  показник був вищим і дорівнював 2,5%. Водночас кількість її населення не перевищує 1% від населення планети.

Учень. Україна посідає перше місце в світі за видобутком залізної, марганцевої руд, збором цукрових буряків, соняшнику, четверте – за обсягами видобутку виробництва сталі, збору картоплі, п’яте – за виробництвом сульфатної кислоти, шосте – мінеральних добрив. За абсолютними розмірами виробництва деяких видів продукції Україна входить до десятки найбільших виробників. Це стосується випуску телевізорів, шовкових тканин, виробництва електроенергії, цементу, зерна, м’яса, олії…

Учень. Україна не тільки задекларувала свою незалежність, вона домоглася дипломатичного визнання на міжнародній арені. Вона переконала світову громадськість у важливості свого державницького існування як запоруки стабільності в Європі. Це було нелегкою справою, адже останні 300 років світ переконували, що української нації не існує…

Учень. Наша країна як європейська має свою Конституцію, національну валюту. Україна – це повновартісна, повносила європейська держава. Вона усвідомлює своє місце в сучасному світі. Має вольовий та гордий, працьовитий народ, що хоче мати власну нормальну державу, поважає власну історію, культуру і рідну мову. Наша держава – демократична, бо у ній народ бере участь в управлінні її справами.

Учитель. Кожен з вас має право на думку. Отже, я хочу почути ваші щирі слова про те,чи потрібен нам ЄС, що він нам дасть.

Вправа «Мікрофон», під час якої учні висловлюють власні думки

§  Я думаю, що ми варті бути в ЄС, бо у Карпатах знаходиться географічний центр, бо ми родом з Київської Русі, ми давно прийняли християнство.

§  Моя думка така: Європа – непогано. Але треба мати свою голову. Ми самі маємо подбати про Україну. Звісно, у деяких питаннях Євросоюз може нам сприяти.

§  Я вважаю, що політичні процеси, які відбулися останні часом і ті, яі тривають у нашій країні, наближають нас до Європи. На мою думку, Україна має вступити до ЄС. Це сприятиме підвищенню рівня життя народу, наблизить його до європейських стандартів.

§  Для того, щоб у наших людей з’явилося бажання бути в Євросоюзі, влада має забезпечити людям високий життєвий рівень. Думаю, що в Європу нам ще рано.

§  Однозначно, я – за Євросоюз. Хіба погано буде, що ми зможемо вільно пересуватися Європою, мати універсальні гроші, визнані у всіх країнах? Берімось до роботи разом із новою владою, допомагаємо і вірмо їй – і Україна себе ще покаже!

§  Щоб вступити в ЄС, нам потрібна стабільна влада, повага до прав людини, забезпечити виконання норм європейського права, треба мати високоефективну ринкову економіку. Лише тоді ми зможемо з чистою совістю стати членом ЄС.

§  Нам не треба поспішати, усі плюси і мінуси варто обміркувати. Потрібно дізнатись про те, чи не шкодують країни, які ввійшли у ЄС, що зробили цей крок?

§  Ми вже звикли до таких слів як євровалюта, європарламент, євромода, і ще до багатьох, які починаються з «євро» і мають значення досконалості, зразковості. Проте, хоч і живемо в центрі Європи, європейцями нас не вважають, не пускають у євродвері. Кажуть, що ми ще не дозріли. Зробіть, мовляв, щоб у всьому був у вас порядок, тоді і приймемо вас у цивілізовану сім’ю. Я вважаю, що вони праві: ми повинні розпочати зміни в собі, а тоді вести Україну у Європу.

Учитель. Я рада була чути ваші відповіді, роздуми. Вони щирі. І це головне. Це означає, що ви не боїтеся розмірковувати, висловлювати свої  думки – значить, ви маєте європейське мислення, у вас формується новий європейський світогляд. Діти, що для вас означає бути громадянином європейської держави?

Учень.

Я всім серцем люблю Україну свою,

Про майбутнє ми дбаєм щоднини:

А в Європу усім ми народом йдемо,

Щоб було якнайкраще людині.

І сьогодні настав вже омріяний час:

Незалежна – бо наша Вкраїна.

Із тризубом і гімном у Євросоюз

Іде наша земля – Україна!

Учитель. Отже, ми переконалися, що Україна – держава європейська. Вона представлена в усіх європейських організаціях, співпрацює з ЄС, громадяни України працюють у країнах Європи. Україна має своє мистецтво, яке має європейський характер. Україна є частиною Європи. Ми повинні все робити, аби прискорити вхід у європейську співдружність. А це можливо лише за умови, що разом будемо збагачувати Україну, дбати про її авторитет, підвищувати добробут громадян.

Учень. Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом – статус, що дозволив громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року. Cьогоднішній рівень відносин України та Європейського Союзу діловий та практичний.

Учитель. Ми українцями йдемо у світ і раді з того, що маємо свою державу, мову, свій Майдан. Вірю, що у майбутньому пов’яжемо свою долю з Європою, бо ми того варті, бо ми – серце Європи, бо нас підтримує слово Грушевського, бо ми вслухаємося у заповіти Кобзаря, бо маємо ніжну душу Лесі і мужність Франка, талановитість Марусі Чурай і хоробрість Мазепи.

Звучить уривок з пісні «Новий день над Україною» (вірші: С. Галябарда; музика: Б. Кучер).

Знову сонце ласкаве промінь свій посилає

І степам, і долинам, і потокам гірським.

Це моя Україна день новий зустрічає.

Моя лагідна мати усміхається всім.

Там, де Січ Запорізька духом вольності лине,

І козацькії чайки в Чорне море пливуть.

А на київських кручах сяє злото Софії.

І на гору Чернечу нас дороги ведуть…

Бо козацькому роду та й нема переводу.

І у вічному небі, наче зорі горять.

Це моя Україна день новий зустрічає,

Величава княгиня, погляд ясних очей.