Класна година «Історія хліба»
Класна година «Історія хліба»
Мета:
розкрити учням історію хліба як
продукту харчування та мірила добробуту, розповісти про людей, без чиїх дбайливих рук не буде хліба; виховувати у
дітей почуття гордості за свою історію, свій трудолюбивий народ, потребу в
праці для зміцнення своєї країни, розвиток своєї душі, повагу до людей праці,
бережливе ставлення до хліба і всього, що нас оточує.
5
Обладнання:
- Стенди
«Куточка хліба» кабінету біології;
- Виставка
літератури про роботу селекціонерів та хліборобів.
- Хлібобулочні
вироби на столі, прикрашеному вишивками.
- Плакати:
«Хліб – найголовніший і найдорожчий плід
матері-землі та рук людських». О.Гіталов
«Є питання, які завжди збуджують жвавий інтерес,
на які на буває моди.
Таким є питання про хліб щоденний». К.А.Тімірязєв
«З глибини віків прийшов до нас хліб,
Він батько всіх земних цивілізацій.
У ньому сила людська і його прогрес». О.Гончар
«З чим тільки не порівнюють хлібне зерно:
З крихітним згустком червленого золота,
З мініатюрною ракетою. Воно пахне теплими травами
і стиглими медами.
Воно чудо, воно витвір рук людських». В.М.Ремесло.
«Ми навчились бачити в хлібові засіб спілкування людей, дякуючи окрайцеві,
який ламаємо за спільною трапезою. Ми навчились бачити в хлібові образ величі
праці, дякуючи шматкові хліба, що добувається в поті чола. Ми навчились бачити
в хлібові основного провідника жалості, дякуючи скибці хліба, що роздається в
годину нещасть. Солодкість поділеного хліба ні з чим незрівняна».
Сент-Екзюпері.
- Музикальний
центр.
6. Таблиця « Центри
різноманітності і походження культурних рослин».
7. Портрет М.І.Вавилова.
Презентація «Історія хліба»
Місце проведення: кабінет біології Сонячненської ЗОШ І-ІІІ
ступенів.
План проведення
- З історії хліба:
А) значення хліба в житті людини;
Б) прислів’я та приказки про хліб;
В) археологічні знахідки хліба, зерна;
Г) інші замінники хліба.
2. Різні види зернових культур на планеті.
3. Микола Іванович Вавилов і його внесок у вивчення і створення генофонду
дикоростучих рослин.
4. Центри різноманітності і походження культурних рослин.
5. Робота селекціонера. Селекційні центри в Україні.
6. Робота хлібороба – хлібодара.
7. Досягнення працівників Іванівської дослідно-селекційної станції
сьогодні.
8. Хвала і шана хліборобам.
9. Потреба людини у хлібі.
10. Хліб блокадний.
11. Пісні та вірші про хліб.
12. Бережіть хліб.
Учитель. Нашу класну годину ми присвячуємо хлібу.
Люди споконвіків сіють хліб. Щедро оспівана ця праця. Зерно для людини і донині
є земним дивом. Воно безсмертне. Кинуте в землю, стає колоском, наливається
соками землі та сонця, радує урожаєм, повертається до людей повносилою
вдячністю землі. До землі, як і до хліба, звикають з дитинства. Ми не уявляємо свого життя без запашного хліба на столі. Про своє ставлення до хліба народ склав
безліч прислів’їв та приказок. Ось деякі з них:
Хліб – батько, вода – мати.
Хліб всьому голова.
Кожному хліб не гіркий.
На чорній землі білий хліб родить.
Російський народ теж склав хвалу хлібу: Хлеб –
кормилец.
Хлеб в закромах – счастье в домах.
Хата бела, но без хлеба бедна.
Худ обед, коль хлеба нет.
Будешь трудиться, будет и хлеб родиться.
Учитель. Перегорнемо сторінки історії хліба.
Родословная хлеба…
Ее предистоки затерялись в седой непроглядной дали.
Мы не знаем где жил наш прапращур далекий,
Первый пахарь кормилицы нашей земли.
Скрыта доля его за семью облаками,
За хребтами веков, что стоят как стена,
Над античными, в пене морской черепками
Древнегреческих амфор – хранилищ зерна.
Нам неведома тайна явленья народу
Первых всходов пшеницы в студеной росе,
Как они пробивались, в какую погоду,
На каких континентах, в какой полосе.
На каком языке? В чьей эпохе? В чьем веке?
Кем великим придумана формула Хлеб?
1 учень. Учені – археологи різних країн світу
після вивчення багатьох матеріалів
прийшли до висновку, що першими хлібними рослинами були не пшениця та жито, а
дуб. Урожай жолудів древні люди використовували для виготовлення хліба. Так,
при розкопках Трипільських поселень на території Кіровоградської області
знайшли висушені і розтерті в борошно жолуді, із яких пекли хліб понад 5 тисяч
років тому.
Є й інша легенда про
перших хліб – горіхи. Їх шкаралупи були виявлені в печерах первісних людей, у
місцях свайних будівель і навіть у руках скелетів древніх могил.
2 учень.
Пройшли тисячоліття з тих пір, як люди стали вирощувати зернові
культури. Це було так давно, що ми вже ніколи не дізнаємося де, хто і коли
вперше посіяв зерна в грунт, зібрав урожай, потер зерно у борошно і замісив
тісто, на розпеченому камінні спік свій перший хліб. Пам’ять людська не
зберегла ні імені, ні дати цієї події. Вчені вважають, що спочатку люди
споживали сирі зерна, потім пристосували два камені і зробили перші жорна.
Потім борошно змішували з водою, утворювалася каша, яка й стала «праматір’ю»
хліба. Можливо, зовсім випадково жінка, яка готувала їжу для своєї сім’ї, спекла кашу і по недогляду утворилася тверда
перепічка. Вона виявилася набагато смачнішою і довговічнішою за кашу. Спочатку
такі перепічки їли гарячими, а потім і холодними. Їх зручно було брати з собою
в далеку дорогу чи на полювання. І це вже був перший хліб. Як давно це було?
3 учень. Археологічні знахідки свідчать, що в
Ірані, Сирії, Туреччині пшеницю вирощували ще 6-7 тисячоліть тому, в Болгарії
та Греції – 5-6 тисячоліть тому, на Україні та Грузії – 3-4 тисячі років до
нашої ери.
Йшов час. І ось вже
люди навчилися випікати кислий хліб. Як вважають вчені, відбулося це в Єгипті
4-5 тисяч років тому. При розкопках єгипетських пірамід виявлено багато
статуеток та інших предметів, які підтверджують це: єгиптяни вміли робити
борошно і пекти хліб. Від них це вміння перейшло до древніх євреїв, фінікійців,
греків, римлян, а ще пізніше - до слов’ян.
Слово «хліб» має
давньогрецьке походження. Греки випікали його спеціальних горшках, які називали
«клібанос», звідси походить слово «хлайфе». У старонімецькому звучанні є слово
«лайб», що нагадує наше «хліб», та естонське «лейб».
Пшениця –
найважливіша хлібна культура на планеті. Світові площі (1970) становлять понад
210 млн.га; на Україні – 6 млн.га. Є значні площі під пшеницею в Росії,
Казахстані, США, Канаді, Індії, Аргентині, Франції, Німеччині, Італії та ін..
Пшениця належить до
родини Злакові, роду Пшениця, який налічує 22 види, але культивують на всі.
Найвідоміші види пшениці: дика однозернянка, дика Урарту, культурна
однозернянка, двозернянка, полба, тверда пшениця, м’яка, тургідум, польська,
карликова, грибкобійна та інші. На полях вирощують переважно пшеницю тверду та м’яку,
які можуть бути ярими та озимими формами.
Учитель. Ми не можемо сьогодні не згадати з
вдячністю ім’я Миколи Івановича Вавилова, який зробив великий внесок у вивчення
зернових культур, зокрема пшениці.
Вавилов – видатний генетик, селекціонер, який все своє життя присвятив
вивченню рослин, щоб на основі багатющого природного матеріалу створити нові
високопродуктивні сорти культурних рослин. Люди знають мало видів рослин і ще
менше їх використовують. Із 250 тисяч видів квіткових рослин введено в культуру
близько 150 видів. Вавилов мріяв землеробство країни поставити на сучасну
наукову основу, щоб там, де був один колосок – виросло п’ять.
Народився М.І.Вавилов
26 листопада 1887 року в Москві в родині комерсанта. Закінчив комерційне училище,
потім Московський сільськогосподарський інститут. Вирізнявся серед студентів
своїми здібностями, жагою пізнання та здатністю до самостійного наукового
мислення. Особливо цікавив його такий
напрямок як патологія у рослин, їх імунітет. Наукову роботу «Голі слимаки та
городи Московської губернії» за практичне значення опублікували окремою книгою
та нагородили премією. Миколу Вавилова залишили після отримання диплому в
інституті для підготовки до професорського звання. Він працював під
керівництвом провідних вчених-біологів того часу Д.М.Прянишникова,
Д.О.Рудзинського та інших. Після наукової командировки до Англії у 1913 році
Вавилов познайомився з великим генетиком Уільямом Бетсоном і сам став
переконаним генетиком. У 1917 році він став професором Воронезького та
Саратовського університетів. Йому належить відкриття закону гомологічних рядів
у спадковій мінливості, який був
логічним завершенням у пізнанні еволюції культурних рослин, за своїм
значенням рівний відкриттю основ генетики у працях Грегора Менделя та
періодичного закону Дмитром Івановичем Менделєєвим у хімії.
4 учень. Країну трусила лихоманка громадянської війни.
Фронт, розруха…Радянська Росія не мала виходів до жодного з кордонів. Але
Миколі Вавилову було обіцяно сприяння і він міг виїжджати для збирання насіння
рослин у різні країни, споряджати наукові експедиції за державний кошт. Вавилов
був невтомним, щедрим і талановитим вченим. Всю планету він перетворив на
дослідну ділянку. За своє життя він здійснив 180 експедицій: 140 на своїй
країні, об’їхавши її з кінця в кінець, 40 –по зарубіжним державам. Микола
Іванович побував у 68 країнах світу, де збирав цінний матеріал для селекційної
роботи. Зокрема: у 1916 році – Іран; у 1923-1924 роках – Афганістан; у
1926 - Сирія, Палестина, Йорданія, Кіпр,Туніс,
Алжир, Марокко, Крит, Греція, Італія; у 1927 році караванним шляхом відвідав
Ефіопію та Еритрею; у 1929- Західний Китай, Японію та Тайвань; у 1930 – Мексику
та Центральну Америку; в 1933- Перу, Чилі, Уругвай, Тринідад, Кубу; об’їздив
США та всі країни Західної Європи. У всіх експедиціях вівся суворий облік,
наносилися на карти маршрути, площі посівів, ареали поширення рослин.
5 учень. Вавилов
був далекоглядним вченим, який прагнув зберегти все, що створила природа, поки
його не знищила цивілізація, науково-технічний прогрес та невігластво окремих
людей. З ініціативи вченого в Ленінграді
було створено Всесоюзний інститут рослинництва (ВІР), який нині носить його
ім’я. Щоденно сотні посилок забраного в експедиціях матеріалу відправлялися на
Батьківщину. До 1940 року світова колекція Вавилова складала 250 тисяч зразків,
з них пшениці 36 тисяч, кукурудзи 10 022, бобових 23 636, кормових
23 200, овочевих 17 955, плодових 12 650 і т.д.
Дякуючи невтомним
рукам Вавилова та його колег селекціонери мають унікальні можливості
використовувати дикоростучі рослини, (які вже практично не збереглися в
природі, але є у колекції ВІРу,) проводити їх гібридизацію з метою поліпшення
властивостей відомих культурних рослин, чи введенню в культуру нових рослин. На
допомогу дослідникам генів приходить колекція Вавилова та ще його вчення про
центри різноманітності і походження культурних рослин.
Учитель. Місця, де найбільше зустрічається видів
певних рослин у дикій природі, М.І.Вавилов і назвав центром. Їх сім (демонстрація таблиці «Центри різноманітності
і походження культурних рослин». І не випадково ці центри співпадають із
знахідками археологами давніх цивілізацій. Про це ми вивчатимемо на уроках
біології у старших класах. А закон гомологічних рядів у спадковій мінливості,
відкритий Вавиловим є одним з головних у роботі селекціонерів і сьогодні. Нині
селекційною роботою, тобто, створенням нових форм рослин із заданими
властивостями, в Україні зайняті тисячі спеціалістів. Створені селекційні
центри (стенди Куточка хліба), імена
селекціонерів відомі всьому світу. Наша
Іванівська дослідно-селекційна станція займається селекцією озимої пшениці та
цукрових буряків. На нашу класну годину ми запросили завідуючого відділом селекції
та насінництва озимої пшениці Юрія
Миколайовича Іванова, який і розповість вам про своє роботу та здобутки. (виступ науковця)
Запитання:
Що означає: бути селекціонером? За якими ознаками добирають сорти для
схрещування, добору? Як довго триває процес створення сорту? Які досягнення
відділу за останні роки? Над чим працює відділ сьогодні?
Учитель. Мало створити сорт, треба віддати його у
дбайливі руки хлібороба, щоб із добірного пшеничного насіння одержати пишний
хлібний коровай. Про роботу хліборобів Іванівської дослідно-селекційної станції
розповість головний агроном Панченко Сергій Володимирович.
(виступ).
Запитання:
Що треба знати і вміти робити, щоб виростити хліб? Які сорти пшениці
вирощують на полях Іванівської ДСС? Який одержано урожай у цьому році?
Учитель. За вашу працю, за невтомні руки, щедрі
врожаю добірних пшениць прийміть в дарунок квіти. (Діти вручають квіти Іванову Ю.М.
та Панченку С.В., виконують вірш «Як пахне хліб» Любові Забашти)
Як пахне хліб?Ви знаєте, як
пахне хліб?
Диханням сіяча, вогнем
безсонних діб,
Трудом і творчістю,людським
гарячим потом.
Він пахне солодко, як
пахнуть меду соти.
З труда важкого виросло
зерно,
І з дум і помислів –
достаток, блага світу.
І хліб зійшов, як гімн весні
і літу.
Запах в печі, як молоде
вино.
Він пахне степом, сонцем у
жнива,
Коли, мов князь, сповзає із
лопати…
Вже хліб печуть, і дух життя
багатий
Поволі завойовує права.
Чи капустяний лист, чи лист
в печі пече,
Чи хліб на двох, чи на
велике місто –
Та пахне від завжди єдиним
змістом:
Трудом безсонних ранків і
ночей.
Будь сіячем, і хай життя
твоє
Насущний хліб, а не кукіль
дає.
За хліб і сіль, що маєш від
народу,
Віддаймо кров гарячу, а не
воду!
Учениця читає вірш «Пахучий хліб на нашому столі» П.Луценка.
Пахучий хліб на нашому столі
–
То виборені радощі родинні.
Пахучий хліб – то щедрий дар
землі
За труд і розум доблесній
людині.
Пахучий хліб – цілющий скарб
життя,
Його неперевершений владика.
Він – наша гордість, наше
майбуття,
Він – наша творчість і мета
велика.
Учитель. Коли береш до рук пахучий окраєць хліба,
пам’ятай, скільки рук людських плекали його – створювали сорти, сіяли,
доглядали, обмолочували, мололи на борошно, випікали хліб, доставляли до
магазину, перш ,ніж він потрапив на ваш стіл. Його магазинна ціна не відповідає
тим затратам праці, що вклали в цей хліб люди – трударі. Хліб дешевий і
доступний для всіх. І хліб не можна замінити нічим.
За підрахунками
вчених – медиків, доросла людина з’їдає в день близько 500 грамів хліба, а при
важків фізичній праці – до 800г. У складі хлібу є: до 7% білків, до 45%
вуглеводів, які дають енергії до 1600 ккал. А це означає, що майже половину
своїх енергетичних ресурсів, необхідних для життя, людина одержує з хлібом. Ще
в хлібі є багато вітамінів, мінеральних солей.
Відомий французький письменник Сент-Екзюпері писав: «Ми навчились бачити в хлібові засіб спілкування людей, дякуючи
окрайцеві, який ламаємо за спільною трапезою. Ми навчились бачити в хлібові
образ величі праці, дякуючи шматкові хліба, що добувається в поті чола. Ми
навчились бачити в хлібові основного провідника жалості, дякуючи скибці хліба,
що роздається в годину нещасть. Солодкість поділеного хліба ні з чим
незрівняна».
Наша країна багата на хліб, на роботящі руки. Але це не
дає нам право не шанувати хліб, не берегти кожну зернинку, шкоринку хліба. У
часи воєнного лихоліття 1941-1945 років, у громадянську війну, страшні роки
Голодомору 30-тих одна шкоринка хліба могла врятувати чиєсь життя. Пам’ятайте!
641 803 ленінградці померли під час блокади від голоду. На Пєскарьовському
цвинтарі – тисячі могил. І на них, крім традиційних букетів, лежать кусочки
хліба. А поруч записка: «Донечко, якби я могла дати його тоді…» 125 грамів
блокадного хліба видавали на руки і більше НІЧОГО! Його лише умовно можна було
назвати хлібом. До його складу входило тільки
2% борошна і то низьких сортів,
решта – висівки, жом, м’якина, целюлоза і шпалерний пил. І все ж цей блокадний хліб допоміг ленінградцям вистояти.
Якби був хліб, хіба б привезли 19 лютого 1942 року на Пєскарьовський цвинтар 5 596
трупів, а 20 лютого – 10 043? Люди помирали від голоду на вулицях, у своїх
холодних ліжках, на робочих місцях.
І серед цього
страшного голоду постає велич подвигу вчених – селекціонерів у Ленінграді, які
помирали з голоду біля тонн зерна
вавилонської колекції, але зберегли його до зернини! Це один із прикладів
відданості справи, коли своє життя коштує менше, ніж майбутні здобутки
селекціонерів. У страшні та голодні 900 днів та ночей ленінградської блокади,
коли голодна смерть буквально косила людей, в центрі міста зберігалася безцінна
колекція Вавилова – це понад 25 тонн зерна і дві тони бульб картоплі! Біля
цього багатства постійно перебували співробітники інституту А.Г.Щукін,
Е.Н.Вульф, Н.П. Леонтьєвський, Д.С.Іванов та ін.. Вони помирали з голоду. Але
жодної зернини не посміли взяти з колекції!А бульби картоплі до того ж потрібно
було висаджувати. Збирати новий урожай, так як картопля не може зберігатися як
зерно. І буквально під кулями, снарядами навесні 1942 року садили. Потім
доглядали і охороняли урожай професори Лехнович, Іванов Н.Р., Петрова П.М. Ось
такою ціною залишилась нам у спадок ця колекція насіння культурних і
дикоростучих рослин – безсмертна колекція безсмертного Вавилова.
Учень 6. Ми щасливе покоління, адже народилися
майже через півстоліття після закінчення Великої Вітчизняної війни. Ми знаємо
про голод лише зі сторінок художньої літератури та екранів телевізорів. Нам
невідомі безсонні черги за хлібом, гіркий смак голоду, ми не знаємо хліба із
домішками соломи, лободи, коренів пирію, жолудів, яким довелося рятуватися
нашим прадідусям та прабабусям у страшні 30-ті роки під час Голодомору та у
повоєнні роки. Щоб це не повторилося. Слід берегти кожну крихту хліба.
Вірш у виконанні учня «Крошка хлеба» Г.Люшнина.
Крошка хлеба на землю упала,
Меньше хлеба на крошку
стало.
Где-то в поле неубранном
нашем
Сколько зерен лежит у пашен!
Вот собрать бы их вместе, да
в кучу.
Хлеб бы вышел белый,
пушистый.
Мы б окресли и крекче стали,
Мы б тюремые
стены сломали.
Снова вишли бы в бой
под бомбежку.
Да, жалеть надо хлебную
крошку.
Учитель. Економісти підрахували, у що обходиться
країні всього один кусочок хліба масою
100 г, якщо його викине кожен з нас на смітник. Перемноживши всі витрати на
число жителів, одержали шестизначну цифру. Щоб потім відновити цей хліб,
потрібно близько 2 млн. тонн зерна!
Друже, пам’ятай! Хлібом годує тебе Батьківщина. Ніколи не
забувай про це. Куди б не закинуло тебе життя – пам’ятай про хліб, яким тебе
годували з дитинства. Чесно щоденно заробляй свій хліб. Будь терплячим і мужнім
у повсякденній роботі.
Пам’ятай:
чесному хлібові – всюди честь. Твої батьки дали тобі перший хліб. Твій
обов’язок – дати їм останній. Чи дадуть тобі твої діти шматок хліба на старості
літ – залежить тільки від тебе самого. З дитинства привчайся бачити в хлібові
живу душу рідної землі, рідного сонця і неба, навчайся бачити в ньому працю
всіх людей, хто віддає хлібові частинку своєї душі та серця. Старі люди вміють шанувати хліб – шануй і їх за це,
вчися у них.
Не відрізуй собі шматка хліба більшого, ніж спроможний з’їсти. Пам’ятай про тих, кому
через твою недбалість може не дістатися ані крихти.
Пам’ятай: твоє ставлення до хліба виховує інших. Коли б стороння людина не попросила б у тебе хліба –
переламай свій шматок надвоє. Солодкість поділеного хліба ні з чим незрівняна.
(О.Кравець).
Звучить
пісня про хліб.
Ось і закінчилася наша зустріч. Я щиро вдячна всім
присутнім і гостям за участь у ній.
Коментарі
Дописати коментар