Блочно-залікова система навчання та її впровадження на уроках біології та хімії

Блочно-залікова система навчання та її впровадження на уроках біології та хімії

У своїй роботі творчо використовую та запроваджую різноманітний передовий педагогічний досвід колег, вчителів-новаторів М.П.Гузика, С.М.Шевченка, Н.І. Мозгової, С.Г.Прищепи та ін. У результаті багаторічної роботи прийшла до висновку, що доцільно подавати навчальний матеріал блоками та перевіряти рівень засвоєння його учнями за допомогою залікових контрольних робіт. Таким чином, було напрацьовано блочно-залікову систему навчання (БЗСН).

Навчальний блок матеріалу з біології чи хімії вміщує в себе 6-10 годин (згідно з діючою навчальною програмою), його поділено на кілька типів уроків. На одному – двох уроках теми учні під керівництвом учителя знайомляться з матеріалом навчального блоку, а на наступних уроках більш конкретизують основні терміни, нові поняття, узгоджують їх із власним багажем знань, розширюють свій кругозір. 2-3 уроки блоку присвячуються застосуванню нових знань, формуванню нових умінь, навиків учнів при розв’язуванні вправ, задач, складанні рівнянь реакцій, проведенні дослідів, спостережень тощо. 1-2 уроки використовую для узагальнення та систематизації знань, умінь учнів; виявлення істотних зв’язків між елементами знань, їх групування, класифікація, здійснення міжпредметних зв’язків, введення нових знань у систему раніше засвоєного матеріалу. Останній  урок навчального блоку – контроль знань та вмінь учнів, тематичне оцінювання. Якщо є можливість, то проводжу урок корекції знань на основі аналізу допущених учнями помилок.

Перед вивченням нової теми на першому уроці знайомлю дітей з її об’ємом, структурою вивчення, кількістю лабораторних та практичних робіт, терміном та формою проведення тематичного оцінювання. За допомогою спеціально виготовленої таблиці-блоку знайомлю учнів зі змістом та основними поняттями навчальної теми. На вступних уроках часто практикую лекції, бесіди з елементами пояснення, демонстрації відеофільмів, кінофільмів, презентацій, різноманітних дослідів з використанням електронної «Віртуальної хімічної лабораторії», щоб зацікавити учнів, спонукати їх до активного  пізнання нового матеріалу. На наступних уроках постійно користуємося навчальними таблицями-блоками, більш конкретизуємо їх. Якщо учень кілька разів протягом вивчення теми прослухає інформацію, то він зможе відтворити її на доступному йому рівні.

Останніми роками практикую метод проектів. За кілька днів,( а то й тижнів, залежно від складності матеріалу та можливостей учнів) пропоную різноманітні теми для навчальних проектів згідно програми з біології чи хімії. Діти із задоволенням готують проекти, попередньо визначивши ключові питання, складають план, розподіляють обов’язки  та способи пошуку, обробітку інформації. У 5-6 класах підготовку проектів здійснюємо разом і під контролем учителя, у 7-8 класах – діти працюють самостійно.  Це спонукає учнів до самоосвіти, розвиває їх комунікативні здібності, самоствердження та розвиток інтелекту.

Користуючись навчальною програмою з біології та хімії, в якій розміщені „Вимоги до знань та вмінь учнів”, знайомлю дітей з даними вимогами та пропоную запитання для самоконтролю (для тих, хто хоче самостійно і додатково займатися вивченням даної теми). Такі діти вдома працюють з підручником , додатковою літературою, користуються Інтернет-ресурсами і  в окремих зошитах дають відповіді на запитання самоконтролю. Кількість завдань та їх складність учень вибирає самостійно, залежно від рівня своєї підготовки. Відповідно опрацьований матеріал самоконтролю учні можуть здати вчителю на перевірку перед тематичним оцінюванням і в результаті співбесіди отримати певний бал за тему. При цьому, вони можуть не виконувати письмово тематичне оцінювання разом з іншими учнями на уроці, якщо їх задовольняє отриманий бал. У випадку, якщо їх бал не влаштовує, то виконують контрольну роботу в класі.

У матеріалах періодичної преси, навчальних програмах наведені вимоги до рівня підготовки  учнів з різних тем. Намагаюся довести їх до дітей, щоб вони могли оцінити власний рівень навчальних досягнень та об’єктивно оцінити своїх товаришів.

         Вивчення хімії та біології потребує раціонального застосування способів дій, засобів і методів навчання. Організації навчання  сприя­є використання перевірених шкільною практикою лекційно-семінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор. Ефективність засвоєння програмного матеріалу можна збільшити завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій навчання.

           Важливими джерелами знань, засобами створення проблем­них ситуацій, закріплення та перевірки засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості є хімічний та біологічний експеримент і розв'язування задач. Тому в програмі до кожної теми вказано види  експерименту й типи розра­хункових задач. Виходячи з можливостей кабінету та беручи до уваги безпечність речовин, учитель на свій розсуд може допов­нити хімічний експеримент - як демонстраційний, так і лабора­торний, зокрема, експериментом ужиткового характеру.

          У останні року у зв’язку з проблемним забезпеченням уроків хімії необхідними  реактивами та обладнанням рекомендовано проводити  лабораторні роботи та практичні експерименти з використанням віртуальних хімічних лабораторій. Це дає змогу учителю по-новому  спланувати уроки, не боячись небезпечних ситуацій чи порушень техніки безпеки. До того ж, можна  по кілька разів передивлятися досліди, отримати пояснення чи консультації по складанню рівнянь реакцій тощо.

           У шкільній програмі не лише визначено зміст навчального матеріалу, а й сформульовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із кожної теми. У цих вимогах  відбито базові компетентності учнів (функціональні, мотиваційні, соціальні) через способи дій на різних пізнавальних рівнях: учень називає, наводить приклади, розпізнає (початковий рівень, розпіз­навання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наво­дить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки (дос­татній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв'язки, висловлює судження, оцінює (високий рі­вень, перенесення знань).

         Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до про­ведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

Навчальні досягнення учнів з хімії оцінюються за 12-бальною шкалою. Слід зазначити, що розв'язування розрахункових задач на початковому рівні не передбачене.

          Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початко-вий	1	Учень розпізнає деякі хімічні об'єкти і називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки під час проведення практич­них робіт.
	2	Учень описує деякі хімічні об'єкти за певними оз­наками; знає призначення лабораторного обладнання.
	3	Учень має фрагментарні уявлення з предмета вив­чення (обізнаний з деякими хімічними поняттями); виконує найпростіші хімічні досліди під керівницт­вом учителя.
II. Середній	4	Учень знає окремі факти, що стосуються хімічних об'єктів, відтворює їх з допомогою вчителя; складає прилади для проведення дослідів, виконує окремі хімічні досліди з допомогою вчителя; складає з допомогою вчителя скорочену умову за­дачі.
	5	Учень відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя, дає визначення деяких понять; описує хід виконання хімічних дослідів; самостійно складає скорочену умову задачі.
	6	Учень самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя порівнює хімічні об'єкти; описує окремі спостереження за перебігом хімічних дослідів; самостійно робить обчислення за готовою хімічною формулою.
III. Достат- ній	7	Учень самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, класифікує хі­мічні об'єкти; самостійно виконує практичну роботу згідно з інструкцією, описує хід роботи; наводить потрібні рівняння реакцій за умовою задачі.
	8	Учень виявляє розуміння основоположних хіміч­них теорій і фактів, наводить приклади на підтверд­ження цього; описує спостереження за перебігом хімічних дос­лідів: робить необхідні позначення до рівнянь реакцій за умовою задачі.
	9	Учень володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє узагальню­вати й систематизувати надану інформацію, робити висновки; робить окремі висновки з практичної роботи; розв'язує з допомогою вчителя задачі.
IV. Високий	10	Учень володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв'язки між явищами; самостійно використовує інформа­цію згідно з поставленим завданням; виконує хімічний експеримент, раціонально вико­ристовуючи обладнання і реактиви; самостійно розв'язує задачі.
	11	Учень володіє глибокими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних си­туаціях, знаходить і аналізує додаткову інформа­цію; робить поетапні спостереження за перебігом хіміч­них дослідів; складає звіт про виконання практич­ної роботи; раціонально розв'язує задачі.
	12	Учень має системні знання з предмета, свідомо ви­користовує їх, у тому числі й у проблемних ситуа­ціях, самостійно оцінює явища, пов'язані з речови­нами та їх перетвореннями; робить обґрунтовані висновки з хімічного експери­менту; розв'язує експериментальні задачі за влас­ним планом; розв'язує комбіновані задачі.

        Перед вивченням теми знайомлю учнів з основними  видами навчальної діяльності під час її вивчення, структурою, вимогами до знань та умінь, критеріями оцінювання, формою та датою проведення залікової роботи. Наприклад:

Тема 3. Періодичний закон і періодична система хіміч­них елементів

              Д. І. Мен­делєєва. Будова атома                             

         Згідно шкільної програми з хімії у 8 класі для вивчення даної теми відводиться  16 уроків. Зокрема розглядають такі питання:

Історичні відомості про спроби класифікації хіміч­них елементів. Поняття про лужні, інертні елемен­ти, галогени. Періодичний закон та пе­ріодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома: ядро і елек­тронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне чис­ло. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізо­топи (стабільні та радіоак­тивні).

Будова електронних оболо­нок атомів хімічних елемен­тів. Поняття про радіус ато­ма. Стан електронів у ато­мі. Енергетичні рівні та підрівні. Структура періодич­ної системи.

Взаємозв'язок між розмі­щенням елементів у періо­дичній системі та властивостями хімічних елемен­тів, простих речовин, спо­лук елементів з Гідрогеном та Оксигеном. Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону. Життя і наукова діяльність Д.І.Менделєєва.

            Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів визначені такі:

Учень:

формулює визначення пе­ріодичного закону;

описує структуру періо­дичної системи;

наводить приклади стабільних та радіоактив­них нуклідів, лужних, інертних елементів, гало­генів;

характеризує сутність прийому класифікації та його роль у науці, закону як форми вираження нау­кових знань про природу; стан електронів у атомах; будову атомів (№ 1-20) і розподіл електронів у них; елемент за його положенням у періодичній системі;

складає електронні та гра­фічні електронні формули атомів;

обґрунтовує фізичну суть періодичного закону;

пояснює закономірності періодичної системи, залежність властивостей елементів та їхніх сполук від електронної структури атомів;

аналізує інформацію, за­кладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хі­мічного елемента;

 оцінює значення періодичного закону;

усвідомлює значення та небезпеку радіонуклідів.

           Цю тему розділяю на дві частини. 1 частина:

1.Історичні відомості про спроби класифікації хіміч­них елементів. Поняття про лужні, інертні елемен­ти, галогени.

2.Періодичний закон та пе­ріодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Структура періодич­ної системи.

3. Урок – семінар по періодичному закону та періодичній системі.

4.Будова атома: ядро і елек­тронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне чис­ло. Нуклонне число.

5.Урок – семінар. Розв’язування розрахункових задач на встановлення хімічного елемента  у формулі та за хімічним рівнянням.

6. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізо­топи (стабільні та радіоак­тивні).

7.Урок – семінар. Контроль знань учнів. Тестування.

                                        2 частина включає такі питання:

8. Будова електронних оболо­нок атомів хімічних елемен­тів. Поняття про радіус ато­ма.

9.Стан електронів у ато­мі. Енергетичні рівні та підрівні.

10. Взаємозв'язок між розмі­щенням елементів у періо­дичній системі та властивостями хімічних елемен­тів, простих речовин, спо­лук елементів з Гідрогеном та Оксигеном.

11. Урок – семінар. Розв’язування розрахункових задач на встановлення хімічного елемента  у формулі та за хімічним рівнянням.

12.Характеристика хімічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

13. Урок – семінар. Розв’язування розрахункових задач на встановлення хімічного елемента  у формулі та за хімічним рівнянням.

14.Значення періодичного закону. Життя і наукова діяльність Д.І.Менделєєва.

15. Контрольна робота.

16. Урок корекції знань.

Підготовляю матеріали для самоконтролю з даної теми. Тут вказую:

Базові знання з раніше вивченого матеріалу:

-         фізичні властивості простих речовин – металів та неметалів;

-         класифікація складних речовин та їх хімічні властивості (оксиди кислотні та основні, гідроксиди);

-         хімічний елемент, атом, молекула.

Базові знання нової теми:

-         визначення періоду, групи, головної та побічної підгрупи хімічних елементів;

-         фізичний зміст порядкового номера елемента, номера періоду, номера групи, склад атомних ядер;

-         закономірності зміни властивостей елементів та їх сполук у групах та періодах.

Базові вміння при вивченні нової теми:

-         визначати кількість електронів, протонів та нейтронів у атомах елементів;

-         складати електронні формули будови атомів хімічних елементів малих періодів;

-         давати характеристику елементу та його сполукам за їх положенням у періодичній системі та будовою атома;

-         пояснювати закономірності зміни властивостей елементів та їх сполук від зміни будови атомів цих елементів.

Використовуючи критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які розроблені  у загальному вигляді, розробляю критерії для даної теми.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І.Початковий	1-3	Учень знає про існування атомів елементів; може назвати структурні частинки, що входять до складу атома; може знайти у періодичній системі певний хімічний елемент; назвати період та групу елемента.
ІІ. Середній	4-6	Учень знає фізичний зміст порядкового номера елемента, періоду, групи; може назвати кількість елементарних частинок; знає закономірності зміни властивостей елементів у періоді; знає формулювання періодичного закону та його фізичний зміст; за допомогою вчителя може порівняти зміну властивостей елементів одного періоду чи головної підгрупи однієї групи; записати електронну будову атома дужками.
ІІІ. Достатній	7-9	Учень володіє програмовим навчальним матеріалом теми; знає загальні фізичні та хімічні властивості лужних металів, галогенів, інертних газів; може визначити склад атома та його ядра; пояснює наявність ізотопів та їхню поведінку під час радіоактивного розпаду; розв’язує задачі на визначення хімічного елемента за формулою, електронною будовою та хімічним рівнянням.
ІУ. Високий	10-12	Учень має глибокі знання з теми, може пояснювати залежність між будовою атома елемента та властивостями його сполук; може передбачати властивості елементів та їх сполук за положенням елемента у періодичній системі; користується додатковою навчальною літературою; вільно розв’язує розрахункові задачі на визначення елементів та їх сполук.

Запитання для самоконтролю.

1. Назвіть автора періодичного закону: а) Ломоносов; б) Менделєєв;

    в) Дальтон.

2. Вкажіть кількість груп елементів у періодичній системі:  а) 5;  б) 8;  в) 7.

3. Вкажіть кількість періодів елементів у періодичній системі:  а) 10;  б) 8; 

    в) 7.

4. Металічні властивості елементів у періоді зліва направо:

    а) посилюються;   б) послаблюються;    в) не змінюються.

5. Металічні властивості у елементів головних підгруп згори вниз:

    а) посилюються;   б) послаблюються;    в) не змінюються.

6. Де в періодичній системі розташований елемент № 20? Складіть      

   формулу його оксиду й гідроксиду, обчисліть кількість протонів,

    електронів та нейтронів у атомі.

7.  Назвіть елементи: а) 4 період, IV група, головна підгрупа;

     б) 5 період, III група, побічна підгрупа. Обчисліть кількість протонів,

    електронів та нейтронів у атомах цих елементів.

8. Як змінюються металічні й неметалічні властивості елементів і

    характер їх оксидів у малих періодах? Приведіть приклади.

9. Як змінюються металічні властивості лужних металів і неметалічні

    власти­вості галогенів залежно від зростання відносної атомної маси?

10.  Як змінюється максимальна валентність елементів у вищому оксиді?

11. Як змінюється валентність елементів неметалів у сполуках з

     Гідрогеном? Запишіть формули для елементів ІІІ періоду.

12. Складіть формулу вищого оксиду й укажіть його характер для

     елементів № 23, 30, 34. Складіть 3 рівняння реакцій, у які вони

      вступають.

13. Складіть формули летких сполук із Гідрогеном для елементів № 15, 35.

14. Назвіть елементи 5 періоду, які мають формулу вищого оксиду Е₂О₃.

15. Назвіть елемент 3 періоду, що має формулу сполуки з Гідрогеном Н₃Е.

   Визначте масову частку елемента у цій сполуці. Запишіть електронну

   будову атома цього елемента.

16. Назвіть елемент, розташований у V групі, відносна молекулярна маса

     вищо­го оксиду якого дорівнює 108. Запишіть електронну будову атома

     цього елемента.

17. Назвіть елемент, розташований у IV групі, відносна молекулярна маса

     спо­луки якого з Гідрогеном дорівнює 32. Складіть формулу вищого  

     оксиду елемента. Запишіть електронну будову атома цього елемента.

18.  Складіть формулу вищого оксиду елемента № 32 та 2 рівняння реакцій,

      у які він вступає. Запишіть електронну будову атома цього елемента.

19.  Назвіть елемент 4 періоду, що має формулу сполуки з Гідрогеном НЕ.

       Запишіть електронну будову атома цього елемента.

20.  Назвіть елемент, розташований у II групі, відносна молекулярна маса

      гідро­ксиду якого дорівнює 58. Дайте характеристику цьому гідроксиду,

      складіть 2 рівняння реакцій, у які він вступає.

21. Назвіть елемент, розташований у IV групі, відносна молекулярна маса

      сполуки з Гідрогеном якого - 211. Запишіть електронну будову атома

     цього елемента.

22. Назвіть елемент, розташований у III групі, відносна молекулярна маса      

      вищого оксиду якого дорівнює 102. Складіть 2 рівняння реакцій, у які 

      він вступає. Запишіть електронну будову атома цього елемента.

23. Запишіть взаємодію простих речовин, утворених елементами № 12 та

      № 16, а також  між їх вищими оксидами та гідроксидами. Складіть 

      електронну будову атомів цих елементів.

24. Запишіть взаємодію простих речовин, утворених елементами № 19 та

      № 17, а також  між їх вищими оксидами та гідроксидами. Складіть 

      електронну будову атомів цих елементів.

25. Запишіть взаємодію простих речовин, утворених елементами № 20 та

      № 7, а також  між їх вищими оксидами та гідроксидами. Складіть 

      електронну будову атомів цих елементів.

26. Визначте елементи за електронною будовою атома:     а)  2s² 2p³;                         

      б) 2s²  2 p⁴  ;     в) 3 s² 3 p⁵. Вкажіть їх положення у періодичній системі,

     формули    вищих оксидів та їх характер.

27. Визначте елементи за електронною будовою атома:     а) 1s² 2s² 2p²;                         

      б) 1s² 2s²  2 p⁵  ;     в) 1s² 2s²  2 p⁶ 3 s¹. Вкажіть їх положення у періодичній

      системі,   формули    вищих оксидів та їх характер.

28*. При взаємодії 9 г тривалентного металу з хлоридною кислотою

      виділився водень об’ємом 11,2 л (н.у.). Складіть рівняння реакції та

      визначте метал.

29*. Оксид одновалентного металу  масою 1,5 г  розчинили у воді. При

      цьому утворився луг масою 1,65 г. Складіть рівняння реакції та

      визначте метал.

30*. При нагріванні 2,14 г гідроксиду тривалентного металу утворилося

       1,6 г його оксиду.  Складіть рівняння реакції та       визначте метал.

У своїй роботі використовую різні методи та форми навчання: лекції, семінари, ділові ігри,  уроки-подорожі, уроки-екскурсії, різноманітні змагання, конкурси, виставки…

Ще одним напрямком роботи є міжпредметні зв’язки. Моя спеціальність «біологія та хімія» також сприяє цьому. Особливо тісні контакти розділів органічної хімії та загальної біології ( 10-11 клас). Проводжу міжпредметні семінари, конференції, зокрема, «Хімічний склад клітини», «Білки», «Жири та їх роль в процесах життєдіяльності живих організмів», «Різноманітність, поширення і роль вуглеводів», «Азбука обміну речовин».

Разом з учителем фізики провели уроки про будову оптичних приладів, будову атома, радіоактивний розпад…

У позакласній роботі разом з учителями географії та екології проводимо конференції по питаннях охорони природи та навколишнього середовища «Джерела екологічної загрози», «Вода», «Вплив трудової діяльності та воєн на біосферу» та інші. Такі заходи сприяють всебічному розвитку дітей, формуванню у них цілісної картини  матеріального світу, привчають працювати в колективі ( групі), публічно виступати не лише перед однокласниками, відстоювати свої думки, ідеї, розв’язувати  проблемні питання тощо. Такі між- предметні заходи проводжу на узагальнюючих уроках. Іноді такі уроки проходять у вигляді конкурсів знавців-ерудитів, змаганні команд ( брейн - ринги, зоряний час, квк тощо).

При вивченні навчальної теми проводжу і комбіновані уроки, на яких поєднано 2-3 рівнозначні дидактичні цілі. Наприклад, вивчення нового матеріалу і застосування набутих знань для практичного використання при розв’язуванні вправ чи задач; або узагальнення і систематизація знань учнів і поточний контроль. 

На уроках тематичного оцінювання можу використовувати зошити з друкованою основою, в яких запропоновані завдання, але частіше даю учням ті завдання, які розробила самостійно. Практично до кожної теми з біології та хімії шкільного курсу маю завдання не менше 3 варіантів різного рівня складності. Учень може самостійно вибрати рівень складності завдання, а я підберу варіант. Завдання до тематичного оцінювання  щорічно  поновлюються, частково чи повністю можуть змінюватися. Види завдань різноманітні: відкриті та закриті тести, запитання, складання та розгадування кросвордів, розв’язування вправ  та задач тощо.  Своїм досвідом роботи по блочно-заліковій системі навчання  ділюся зі своїми колегами-вчителями біології Охтирського району  на засіданнях районного методичного об’єднання. Давала відкриті уроки, знайомила з розробленими навчальними блоками-таблицями по різних темах з біології та хімії.